Фото 1. Вирубування рядів дерев дуба звичайного на клоновій плантації 1977-1978 року створення станом на осінь 2017-го року (Турбівське лісництво ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція»)
Одним із ключових завдань сучасного лісогосподарського виробництва є підвищення продуктивності та стійкості лісових насаджень, що неможливо без якісної селекційної бази. У цьому контексті важливе місце займає створення клонових лісонасінних плантацій (КЛП), які забезпечують отримання високоякісного насіння із покращеними спадковими властивостями. Для дуба звичайного (Quercus robur L.) – головної лісоутворюючої породи Лісостепу України, цей напрям має особливе значення, оскільки дозволяє поєднати генетичну стійкість, швидкий ріст та високу господарську цінність виду.
Перші роботи із відбору плюсових дерев дуба звичайного та закладання клонових лісонасінних плантацій на Вінниччині розпочаті на початку 1960-х років під керівництвом професора Василя Білоуса. У подальшому (у середині 1970-их років) роботи були пов’язані із формуванням регіональних селекційних центрів, які у подальшому використовувалися у якості науково-дослідної бази. Науковці Вінницької лісової науково-дослідної станції (ВЛНДС) забезпечували координацію робіт щодо відбору «плюсових дерев», розробки удосконалених методів щеплення, створення та подальшої атестації закладених плантацій. За наукового супроводу було створено селекційні комплекси у Вінницькій області (колишній Вінницький лісгосп), Хмельницькій області (у минулому Старокостянтинівський лісгосп) та Тернопільській (раніше – Чортківський лісгосп).
Більш ніж 50-ти річний досвід створення та вирощування клонових лісонасінних плантацій та проведених селекційних досліджень показав, що цей напрямок насінництва, потребує значних капіталовкладень та застосування відповідних господарських заходів. Закладені плантації потребують проведення постійних доглядів, без яких може бути втрачене їх основне функціональне призначення – отримання лісового насіння підвищеної селекційної цінності у достатніх обсягах. Тому, для регулярного отримання лісового насіння із покращеними спадковими властивостями на закладених плантаціях потрібно застосовувати науково-обґрунтовані технології щодо їх створення, вирощування та формування.
У технології створення клонових лісонасінних плантацій важливе значення має густота або розміщення щеплених дерев на ділянці. В умовах Вінниччини, з метою використання механізації для догляду за ґрунтом, найбільш раціональним розміщенням щеп на клонових лісонасінних плантаціях є 5 х 5 м або 6 х 6 м. Зазвичай, таке розміщення дерев забезпечує достатньо простору для крон до 20-25-ти річного віку. У старшому віці необхідно проводити їх зріджування до 8 х 8 м, або 10 х 10 метрів, а інколи і до 20 х 20 м. З іншого боку, значне зрідження може призвести до зменшення обсягів заготівлі лісового насіння з одиниці площі.
Сьогодні Державне підприємство «Вінницька лісова науково-дослідна станція» (ДП «Вінницька ЛНДС») є одним із наукових підрозділів УкрНДІЛГА з вивчення, відбору та розмноження цінних генотипів дуба звичайного у Подільському регіоні. В умовах підприємства створено низку селекційних об’єктів, які стали основою для створення селекційного комплексу, де локалізовано близько півтори десятка клонових та родинних лісонасінних плантацій загальною площею понад 50 га. У межах селекційного комплексу також закладено лісонасінні планації дуба звичайного пізньої та ранньої фенологічних форм. Більшість клонів на плантаціях знаходиться у доброму стані. Середній вік дерев на даний час становить близько 45 років, що відповідає періоду активного плодоношення дуба.
Клонові плантації, які закладені наприкінці 1970-х, тривалий час використовувалися як джерело селекційно-поліпшеного насіння та як об’єкти наукових досліджень, де проводиться оцінювання інтенсивності цвітіння, формування зав’язей, плодоношення, життєздатності клонів та їх морфологічних характеристик. Більша частина ділянок і сьогодні продовжує виконувати функцію насіннєвого забезпечення, хоча деякі частини плантацій потребують реконструкції або ж оновлення. Поряд із позитивними результатами існують і певні проблеми: частина дерев старшого віку на плантаціях втрачає біологічну стійкість; спостерігається ослаблення ростових процесів; відбувається зниження інтенсивності плодоношення. Враховуючи останнє, в умовах селекційного комплексу були проведені заходи щодо стимулювання плодоношення на плантаціях створених у 1977-1978 роках шляхом вирубування окремих рядів. Для досліджень було підібрано 3 ділянки кожна площею по 5,0 га. На першій ділянці заходів щодо видалення дерев не проводилося. На інших двох ділянках було вирубано по одному та по два ряди. Таким чином, при початковій ширині міжрядь 10 м, їх ширина на ділянках 2 та 3 відповідно збільшилася до 20 та 30 м. Вирубування дерев було проведено у осінній період 2017-го року.
Впродовж наступних років науковими співробітниками підприємства проводилися дослідження щодо оцінювання репродуктивних процесів на дослідних ділянках клонових плантацій. Перші ефекти від проведених зріджень уже відмічалися через два роки. Зокрема, на ділянці із високою інтенсивністю зрідження спостерігалися тенденції щодо більш інтенсивного цвітіння, у творення зав’язей та плодоношення. Тривалі дослідження показали, що середня насіннєва продуктивність дерев може зрости утричі на зріджених ділянках у порівнянні із незрідженими
Чергові дослідження інтенсивності плодоношення на клонових лісонасінних ділянках проведені науковцями у 2025-му році. Станом на осінь 2025-го року на ділянці без зрідження налічувалося 386 дерев (83,9% від початкової кількості); на ділянці із середнім рівнем зрідження – 181 дерево (39,2%); на ділянці із інтенсивним зрідженням – 109 дерев (23,7%). На усіх ділянках переважали проміжні та ранні фенологічні форми. Під час польових робіт для кожного дерева було визначено інтенсивність плодоношення за 5-ти бальною шкалою. За результатами проведених досліджень встановлено, що найвища насіннєва продуктивність була на ділянці із високою інтенсивністю зрідження. Якщо на ділянці без зрідження середній бал плодоношення становив 0,7 а на ділянці із інтенсивним зрідженням – 2,6. Найвищою насіннєвою продуктивністю характеризувалися клони проміжної, пізньої проміжної та ранньої проміжної фенологічних форм. Дерева пізньої фенологічної форми відрізнялися найнижчим рівнем плодоношення. За результатами проведених тривалих (понад 15 років) досліджень за репродуктивними процесами проведено відбір кращих клонів, які у майбутньому будуть використані для створення лісонасінних плантацій підвищеного генетичного рівня.
Застосування удосконалених підходів щодо створення та вирощування лісонасіних плантацій створює основу для формування стійкої генетико-селекційної бази дуба в Україні. Очікується, що результатом таких досліджень стане підвищення насіннєвої продуктивності плантацій дуба звичайного, що у свою чергу дасть можливість у достатній кількості забезпечити підприємства селекційно покращеним насіннєвим матеріалом. Зазначені заходи зможуть підвищити ефективність використання лісонасінних плантацій із врахуванням біолого-екологічних особливостей дуба звичайного та його стійкості до умов середовища та кліматичних змін. Загальна програма довготривалого розвитку селекційних досліджень передбачає безперервний процес відбору та використання найкращих ознак для насіннєвого та вегетативного розмноження деревних порід. Такий підхід дасть змогу, незважаючи на ще обмежені практичні знання щодо розвитку дерев, у найближчому майбутньому значно зміцнити генетичну і спадкову базу дуба звичайного у регіоні. Завдяки застосуванню методів лісової селекції, лісового насінництва та вдосконалених лісогосподарських технологій у найближчій перспективі можна очікувати помітне покращення стану та продуктивності лісів України.
Фото. 2 Ділянка клонової лісонасінної плантації 1977-1978 року створення станом без зрідження на осінь 2025-го року (Турбівське лісництво ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція»)
Фото. 3 Ділянка клонової лісонасінної плантації 1977-1978 року створення із середньою інтенсивністю зрідження станом на осінь 2025-го року (Турбівське лісництво ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція»)
Фото. 4,5,6 Оцінювання репродуктивних процесів та відбір найбільш перспективних дерев за репродуктивними функціями на клоновій плантації
ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція»